«Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає…»

«Ні! Я жива!

Я буду вічно жити!

Я в серці маю те, що не вмирає…»

Є люди, як свічки,-

згорають,  відходять у небуття.

Є люди,  як зірки,-

горять і світять все життя…

        Зіркою такої величини для всіх українців є поетеса Леся Українка. Кожним словом, кожним променем думки, кожним болем своїм живе в душі нашого народу ця людина. З не такої вже й далекої минувшини, проте вже мовби крізь серпанок легендарності, проступає до нас образ поетеси, образ ніжний і чистий.

      Вірші Лесі Українки (справжнє ім’я  якої  Лариса Петрівна Косач-Квітка) – це джерело невичерпної мудрості та незламної сили духу. У своїх поезіях Леся Українка, попри важку хворобу, ніколи не нарікала на свою долю, а продовжувала боротися  постійно. Вірші Лесі України знає кожен українець, адже її слова  влучали в саме серце несправедливості: викривали  владу, говорили про недолю українського народу, звинувачували у байдужості…

     Поетеса залишила нам твори, які й нині дарують нам надію та є дороговказом у житті.

    До річниці з дня народження видатної української поетеси в нашому ліцеї  запланували  і провели: виховні години, години спілкування, організували тематичну виставку та літературне читання в бібліотеці. Провела виховну годину класний керівник Рошинець Н.П.  зі здобувачами освіти 5-А класу.

     Поезією  Лесі Українки ми з вами захоплюємось вже  кілька століть. Тож нехай звучить серед нас слово Лесі і слово про Лесю, як шана та наша пам’ять про неї, на честь її 153-річчя. Ми завжди бачимо в образі нашої поетеси образ мужньої, сильної духом дівчинки, її життєрадісний погляд на світ, вільнолюбство, впевненість в собі.

       Життя Лесі Українки показує нам і навчає завжди бути сильними і формувати життєву мужність, цілеспрямованість, наполегливість та  прагнення до самоосвіти.