Чорнобиль не має минулого часу

ЧОРНОБИЛЬ НЕ МАЄ МИНУЛОГО ЧАСУ

Весни обірване суцвіття,
                                                                                                Ядуче полум’я
                                                                                                І смерть…
                                                                                              Останній тиждень
                                                                                                 Того квітня
                                                                                          І найстрашніший в світі
                                                                                               Герць.

В. Колесніков

    Минуло 37 років від того дня, коли Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.

    Ніщо не віщувало біди. Стояла тиха весняна ніч. Квітень завершував свою вахту в природі і мав передати її травню. Саме в таку з ночей, 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном над четвертим реактором Чорнобильської електростанції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.

Цей дощ - як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов’їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.

Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
і прилітають гуси щовесни.

Але кленочки проросли крізь ґанки.
Жив-був народ над Прип’яттю - і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.

ЛІНА КОСТЕНКО

    У нашому закладі освіти було проведено ряд виховних заходів, присвячених жахливій трагедії.

    Учні 7-Г та класу з класним керівником Захарчук К. В. підготували інформаційний дайджест і висвітлили хронологію подій на тему: “ Біль України – Чорнобильська катастрофа ”

    Учні 10- Б з класним керівником Кость М.В. прочитали вірші сучасних українських письменників про аварію на Чорнобильській атомній станції. Сповнені почуття суму та непоправної скорботи вірші, вражали в саме серце.

    І найголовніший звучить так: у жодному разі не можна зневажати ядерною небезпекою. За оцінками експертів природоохоронної організації Greenpeace, ядерна енергія ніколи не була та й не буде безпечною, як би не заспокоювали оператори АЕС. Загалом, експерти вважають, що правильним висновком після Чорнобильської трагедії була б відмова від будівництва нових атомних реакторів. Утім, замість поступового виведення з експлуатації реакторів, все звелося до часткових заходів – була поліпшена робота лише деяких технологій. Експерти Greenpeace наголошують, що запроваджені заходи щодо безпеки стосувалися лише можливостей уникнути можливих помилок в експлуатації. Однак природні катаклізми або можливі теракти становлять непередбачені ризики, перед якими атомні реактори лишаються вразливими. І тому годі говорити про те, що наслідки Чорнобильської стали пересторогою для людства. Поступово про Чорнобиль забувають.. Утім, чорнобильський біль – незагоєний. Він лишається з кожним, хто пережив цю найбільшу всепланетарну катастрофу. А які ж висновки? Отруєна земля – отруєні людські душі. І як розірвати це одвічне коло? І чи загоїться колись одвічний біль Чорнобиля? Поки що питань більше, ніж відповідей.