Хоробрі серця навколо нас

Народ мій є, народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ –

Пощезнуть всі перевертні й приблуди

І орди завойовників – заброд!

Всі байстрюки катів осатанілих,

Не забувайте, виродки, ніде:

«Народ мій є. В його гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде».

         6 грудня українці відзначають важливе державне свято – День Збройних Сил України. Воно було встановлене постановою Верховної Ради України в 1993 році. На Збройні Сили   покладається  оборона України,  захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності.     

        Українські військові – це справжня армія незламних та нескорених бійців, патріотів, які вже котрий рік в умовах війни демонструють мужність, звитягу, силу духу, волю та неабияке бажання перемогти ворога.

     Найкращі вітання та побажання  лунають на адресу  українських воїнів напередодні  їхнього свята. Вітаємо нашу гордість і найцінніше багатство України – всіх її військовослужбовців. Вони – наші захисники та захисниці, наша надія і наша опора. Захоплюємося майстерністю головнокомандувача Валерія   Залужного, віримо в  Збройні Сили України! Безмежно дякуємо нашим ЗСУ, що маємо можливість навчатися!

       В нашому ліцеї пройшов виховний захід до Дня Збройних Сил України «Хоробрі серця навколо нас». На виховний захід  були запрошені учасники бойових дій з нашого села Сятиня Ігор, Кут Микола, Міщанин Михайло, Козленко Віталій.  

    Здобувачі освіти мали змогу поспілкуватися наживо, ставити питання, які їх цікавили. Зустріч пройшла  в щирій, дружній, доброзичливій  атмосфері.

       Було переглянуто презентацію та відеоматеріали, проведено  виховні години, бесіди  «Україно,  моя Україно, я для тебе на світі живу».

      Герої не вмирають! Вони для нас – приклад мужності та любові до України. Їхніми іменами називають  вулиці, майдани, школи, ліцеї. Це незагоєна та  велика кривава рана, яка залишається назавжди в нашій пам’яті, в історії України.

На моїй землі іде війна,

Стріляють танки і ревуть гармати.

Сповита горем, в чорному вбранні

Сльозами вмилась не одна вже мати.

Найкращі  з кращих падають від куль,

Грудьми своїми землю прикривають.

Сумним набатом в селах і містах,

Звучать слова: «Герої не вмирють!»