Учителю, ти є і будеш вічно!

Жовтень щедрий на барви осінні.
День учителя – свято ж яке!
Тож освітянській великий родині
Шле дітвора вітання палке!
Сьогодні усі надзвичайно красиві,
Тож сонечком сяйте, будьте щасливі!
Ці зустрічі з вами цікаві, охочі,
Щоб зорями сяяли вчительські очі,
А учні у школі трудились на славу,
І вище ваш труд цінувала держава!

Учитель…. Одна з найпочесніших  професій. Вона для обраних. Бо щодня стоїте перед прицілом сотень допитливих дитячих оченят, палите як хмиз, нерви, і все ж ведете  дітвору на вищі сходинки пізнання.

До вчителя йдуть зі своїм болем і радістю, черпають сили для відкриття нових висот, бо він заглядає у минуле, живе у сьогоденні та прокладає місток у майбутнє.

Яке ж серце потрібно мати вчителеві, щоб рік у рік, щодня віддавати його здобувачам освіти,  і якою має бути любов до дітей у його добрій, терпеливій і нестаріючій душі.

Саме таким, люблячим, терпеливим, добрим і справедливим, закоханим у свою справу, вчителям і присвячується наше вітання.

Якось Цицерон розмірковував: маючи поганих кравців, не матимемо гарного одягу, якщо погані пекарі – їстимемо такий-сякий хліб, якщо вчитимемося  у поганих вчителів, то не буде в нас майбутнього.  У нас в ліцеї зібралися найкращі вчителі.