2025р.

Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі,

не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя

 із природженою здатністю жити щасливо і успішно.

А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками,

які б допомогли нам реалізувати її якомога ефективніше.                        

 Р. Т. Кіосакі

Мета: вироблення позитивної мотивації діяльності педагогічного колективу з  вивчення та впровадження  технологій компетентнісного навчання; ознайомлення з досвідом  реалізації компетентнісного підходу.

Завдання:

• окреслити поняття «компетентність», «компоненти компетентності», «ключові компетентності»;
•   визначення поняття компетентності як педагогічного явища;
•  розгляд актуальності проблеми компетентності в освітньому середовищі;
• розширити інформаційне поле педагогів з проблеми;
• складання календпрно-тематичного плану з урахуванням компетентнісного підходу.

Категорія учасників: члени педагогічного колективу.

Тривалість -  2 години.

Ведучий. Відколи існує школа, існує одвічна проблема: чому вчити і як вчити?

У  різні часи  існували різні підходи до цього питання.

Для сучасного світу характерні стрімкі зміни, бурхливий розвиток інформаційного простору, що ставить нові вимоги  перед вчителем і школою. Вже крилатими стали слова: «Дитина повинна мати не добре наповнену, а добре впорядковану голову».

 Чому вчити і як вчити сучасних дітей?

   Гаслом нашого заняття  є слова відомого педагога Р. Кіосакі : «Освіта, яка не вчить жити успішно в сучасному світі, не має ніякої цінності. Кожен із нас приходить у життя із природженою здатністю жити щасливо і успішно. А ми повинні збагатити цю здатність знаннями і навичками, які б допомогли нам реалізувати її якомога ефективніше». 

 Наші діти вчать багато теорії. Вивчають 10 років математику, а запитати випускника, скільки треба шпалер на оцю кімнату, більшість матимуть труднощі з обрахунками. Зміст освіти та її методика мають бути наближені до практики. Менше теорії, а більше практичного застосування в житті. Якщо ви подивитесь на клас, під час уроку 20% учнів активно працюють, ще 30% за цим активно спостерігають, але не виявляють активності, ще 30% спостерігають пасивно, а ще 20 % – майже бездіяльні. Виходить так, що вчитель 45 хвилин активно веде урок, а діти – просто спостерігачі. Це треба змінити. Якщо б ці 45 хвилин кожна дитина була в активному пошуку, то ефективність уроку була б набагато вищою. Тому постать вчителя є надзвичайно важливою. Учитель повинен не просто провести урок – 45 хвилин, а реалізувати його разом з учнями.

Тому сьогодні ми будемо не просто байдужими спостерігачами  а будемо  активними учасниками. Адже форма проведення  – квест. Якщо ви втомилися від повсякденних буднів, робочих днів, хочеться нових емоцій, вражень, ласкаво просимо в реальну гру квест. Це захоплива, цікава, нестандартна гра, яка подарує купу позитивних емоцій, і можливо розкриє ваші приховані таланти. Основні функції гри – це рішення головоломок і різних завдань, що вимагають від гравця розумових зусиль, аналізу, швидкості прийняття рішень, і швидких дій у відповідь.

Тож бажаємо  усім успіху! Отож,  пропоную розділитися на три команди за допомогою технології  « Світлофор»

Станція №1.  " Пізнай компетентність за описом "

Кожній команді дається по три картки з описами  компетентностей

Картка 1

Уміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.

(Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами).

Картка 2

Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.

(Основні компетентності у природничих науках і технологіях).

Картка3

Упевнене та водночас критичне застосування інформаційно- комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, робота з базами даних, нави-чки безпеки в інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).

(Інформаційно-цифрова компетентність)

Картка4

Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.

(Уміння вчитися впродовж життя).

Картка5

Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.

(Спілкування іноземними мовами).

Картка 6

Культура логічного і алгоритмічного мислення. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних зав- дань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем(Математична компетентність).

Картка 7

Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Вміння раціонально вести себе як споживач, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо.

(Ініціативність і підприємливість).

Картка 8

Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.

                       (Загальнокультурна компетентність )

Картка 9

Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середо- вища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

(Екологічна грамотність і здорове життя)

Станція №2.  "Український алфавіт"

Згадай український алфавіт. Кожна літера стоїть під визначеним порядковим номером. Це допоможе вам розгадати зашифрований вислів .

.

19  22  3  12   23  1 –

22   15   1   21    2;

20   21    1   27   33 –

15   16   32   28

6   19

18   31   19   4    19.

Відповідь: Освіта – скарб; праця – ключ до нього .

Станція №4.   "Відповідність"

Встановіть відповідність між  ключовими компетентностями  учнів за Новим Державним стандартом із відомими у світі людьми.

1. Вільне володіння державною мовою.
2. Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами.
3. Математична компетентність.
4. Компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій.
5. Інноваційність.
6. Екологічна компетентність.
7. Інформаційно-комунікаційна компетентність.
8. Навчання впродовж життя.
9. Громадянські та соціальні компетентності.
10.  Культурна компетентність.
11. Підприємливість та фінансова грамотність.

1. Софія Ковалевська

2. Жак-Ів Кусто

3. Альберт Енштейн

4. Грушевський Михайло

5. Білл Гейтс

6. Леся Українка

7. Чарлз Дарвін

8. Стів Джобс

9. Ада Роговцева

10. Шаталов Віктор Федорович

11. Вільям Шекспір

Відповіді:

1 – 6         2 – 11        3 – 1          4 – 7       5 – 10     6 – 2             7 – 8           8 – 3            9 – 4           10 – 9        11 – 5

Станція №5.   "Сплануй і поділись"

Науковці Інституту педагогіки НАПН України дослідили  багатогранність і суперечність формування та оцінювання компетентностей учнів загальноосвітніх навчальних закладів. А також розробили методичну систему  навчання з предметів природничо-математичного циклу на засадах компетентнісного підходу.

      У структурі компетентності виокремлено такі компоненти:

• мотиваційний;
• когнітивний;
• діяльнісний;
• особистісний.

Компетентність є особистісною якістю. Не всі компоненти, з яких вона складається , вчитель може повноцінно виявити й оцінити під час освітнього процесу. Адже оцінюванню підлягають результати навчання. А не сформованість компетентностей. Тож слід спрямувати освітній процес так , аби формувати в учнів ключові й предметні компетентності та при цьому  оцінювати й корегувати цей освітній процес.

        Науковці Інституту педагогіки НАПН України запропонували структурувати очікувані результати навчання за трьома компонентами компетентності – знаннєвим, діяльнісним і ціннісним.

Отже , пропоную командам скласти календарно-тематичний план, враховуючи компетентнісний підхід на 3 пункти за зразком.

1 команда – уроків математики у 4 класі;

2 команда – уроків української мови у 2 класі;

3 команда – уроків інтегрованого курсу « я досліджую світ» у 3 класі

Зразок таблиці

Станція №3.  «Сторітеллінг»

 Ведучий .

Сторітеллінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача. 

У перекладі з англійської story означає історія, а telling – розповідати. Отже, сторітеллінг – це розповідь історій.

Гадаю, що ви погодитеся: вміння говорити, формулювати власні думки – необхідні життєві навички для кожної людини. На сьогодні володіння інформацією, її обробка, вміння чітко передавати почуття, аргументувати свою позицію –головні задачі, які стоять перед освітою.

Мова – це складний психологічний процес, який неможливо оцінювати, розвивати окремо від мислення або сприймання. Розповідь історій – процес емоційний, захоплюючий, який добре запам’ятовується. Отже, сторітеллінг як вигадка казок, історій добре підходить для формування усного мовлення учнів.

Сторітеллінгом зацікавлені і педагоги, і психологи у всьому світі, оскільки пояснення матеріалу у формі розповіді історій розвиває в учнів уяву, логіку та підвищує рівень культурної освіти. Історії дозволяють розповісти про те, як приймаються рішення та будуються стосунки. Через обмін історіями, вибудовуючи емоційні зв’язки, учні та вчителі створюють правильні й більш якісні взаємостосунки.

Основні функції сторітеллінгу

1. Мотиваційна. Це спосіб переконання учнів, який дає змогу надихнути їх на прояв ініціативи в навчальному процесі.

2. Об’єднуюча. Історії є інструментом розвитку дружніх, колективних міжособистісних стосунків у класі, групі.

3. Комунікативна. Історії здатні підвищити ефективність спілкування на різних рівнях. 

4. Інструмент впливу. Дозволяє не директивно впливати на учнів та формувати в них суспільно корисні переконання.

5. Утилітарна. Один із найпростіших способів донести до інших зміст завдання або проекту.

Сучасне підростаюче покоління спілкується, переважно, у віртуальному світі. Тому реальне спілкування стає мистецтвом, якому потрібно навчати знову. Для цього чудово підходить метод «сторітеллінгу».

Сторітеллінг – це творча розповідь. На відміну від фактичної розповіді (переказу, опису по пам’яті), яка ґрунтується на роботі сприймання, пам’яті, відтворювальної уяви, в основі творчих розповідей лежить робота творчої уяви. Обов’язковими компонентами такої розповіді мають бути самостійно створені дитиною нові образи, ситуації, дії. При цьому учні використовують свій набутий досвід, знання, але по-новому комбінують їх.

Сторітеллінг в навчанні

Ви коли-небудь замислювалися, чому ми так швидко і надовго запам'ятовуємо сюжети фільмів, книг або телешоу, але при цьому вивчення лекції чи підручника часто перетворюється на справжні тортури? Сьогодні перед багатьма постає актуальне питання, як залучити слухача в процес навчання настільки, щоб він виніс максимум корисного для себе? Як зацікавити і утримати його увагу?

Давайте проведемо невеликий експеримент: як вам буде цікавіше дізнатися про появу сендвіча?

Що ми бачимо? Звичайно, перший варіант більш схожий на серйозне пояснення, ніж другий. Однак, якщо через декілька днів вас попросити згадати визначення, швидше за все, це не вдасться. А прочитавши історію, описану в другому варіанті, ви напевно запам'ятаєте її і, може не кожен раз, але будете згадувати графа в процесі приготування сендвіча. А якби вона була представлена у вигляді «нудної» витяги із Вікіпедії або сірої презентації, ніяких емоцій і тим більше запам'ятовуючого ефекту ви б не отримали.

Завдання: прочитайте запропоноване інформаційне повідомлення із Вікіпедії та створіть із нього цікаву  історію

Аукціон педагогічних ідей

Тема. Нова українська школа–новий зміст освіти

Якщо ми навчатимемо сьогодні

так, як навчали вчора, ми

вкрадемо в дитини завтра.

Конфуцій

 У період, коли освіта України набуває кардинальних змін, виникає необхідність в оновленні методів та прийомів навчання, в залученні інноваційних методик до процесу формування в учнів предметних та життєвих компетентностей. Сучасному суспільству потрібні громадяни, які здатні приймати нестандартні рішення, творчо підходити до вирішення тієї чи іншої проблеми, самоконтролювати та самооцінювати результати своєї діяльності. 

            Основним завданням учителя на нинішньому етапі розвитку нашого суспільства є забезпечення виходу кожного учня на рівень базової освіти та встановлення розвитку пізнавальної і творчої активності, формування не тільки предметних компетентностей учнів, а й самоосвітніх. Тому всі аспекти навчання повинні бути спрямовані на розвиток творчої особистості, розкриття обдарованості кожної дитини.

       Мета початкової школи - формування людини, яка хоче і вміє самостійно вчитися, сприймати інформацію, працювати з нею, сортувати її, осмислювати, творити. Щоб учень став рівноправним учасником процесу освіти, необхідно озброїти його техніками та прийомами, спрямованими на розвиток пам'яті, уваги та образного мислення, сформувати навички дослідницької поведінки. Лише за такого розвитку кожна дитина відповідно зі своїми особистими властивостями та здібностями знайде себе і самореалізується. Як розвинути індивідуальні можливості кожної дитини й зберегти її психічне й фізичне здоров'я - ось проблема, над якою завжди замислювались і працювали педагоги. Тому метою роботи нашого педагогічного колективу є створення умов для розкриття інтелектуального та творчого потенціалу дитини.

Організація самоосвітньої роботи вчителів

Якщо ви маєте вогонь знання, дайте іншим запалити від нього світильники.

                               Томас Фуллер

         Самоосвіта педагога - це свідома робота над удосконаленням своєї особистості як професіонала, адаптація своїх індивідуально-неповторних особливостей до вимог педагогічної діяльності, постійне підвищення професійної компетентності і безперервне удосконалення якостей своєї особистості.

         Самоосвіта -  це свідомий рух

від:

         Я - реального (визначити свої сильні і слабкі сторони)

         Я - ретроспективного (яким я був у минулому)

до:

         Я - ідеального (відповідність сучасним вимогам)

         Я - рефлексійного (самоусвідомлення свого самовдосконалення)

Завдання самоосвітньої роботи:

1. вивчати і впроваджувати нові педагогічні технології, форми, методи і прийоми навчання;
2. відвідувати уроки колег і брати участь в обміні досвідом;
3. періодично проводити самоаналіз власної професійної діяльності;
4. удосконалювати свої знання в галузі класичної і сучасної психології та педагогіки;
5. систематично цікавитися подіями сучасного економічного, політичного і культурного життя;
6. підвищувати рівень своєї ерудиції, правової та загальної культури.

Робота з молодими спеціалістами

та новими вчителями

Треба багато вчитися, 

щоб знати хоч трохи.

                                                                                                        Монтеск'є

1. Ознайомитися з наказом про наставників для нових вчителів. (вересень)
2. Вивчити запити нових вчителів. (вересень)
3. Надавати необхідну методичну допомогу та підтримку новим вчителям; консультувати щодо правильного оформлення шкільної документації. (протягом навчального року)
4. Взаємовідвідування  уроків і позакласних заходів, їх обговорення. (протягом року)
5. Складання рекомендацій щодо самоосвіти. (жовтень)
6. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих знахідок інших вчителів. (протягом року)
7. Залучення нових вчителів до методичної, громадської та інших видів роботи в школі. (протягом навчального року)
8. Допомога у роботі з  "важкими" дітьми та сім’ями. (протягом року)
9. Проаналізувати роботу нових вчителів. (травень)

Робота з обдарованими та здібними учнями

У кожній людині - сонце. Тільки дайте йому світити.

                                               Сократ

1. Продовжити на уроках цілеспрямовану роботу з виховання у учнів свідомого, відповідального ставлення до навчання, формування навичок самоосвіти, пізнавальної, інформаційної компетентності, підвищення якості знань відповідно їх потенціалу. З цією метою активно впроваджувати диференційований підхід та сучасні ефективні технології навчання.
2. Оновити шкільний інформаційно-ресурсний банк даних «Обдарована дитина».
3. Продовжити практику складання учнівських порт фоліо, індивідуально-розвиваючих програм здібних учнів, організувати активну індивідуальну роботу з їх реалізації протягом навчального року.
4. Продовжити індивідуальну роботу з обдарованими та здібними учнями, дані яких внесено до банку даних, з підготовки їх участі у міських олімпіадах та інтелектуальних конкурсах, розвивати креативні здібності, створювати ситуацію успіху та умови до самореалізації дітей.
5. Провести індивідуальну діагностичну роботу для вивчення інтересів та запитів учнів.
6. Планувати та проводити шкільні позакласні заходи з метою створення умов для успішної самореалізації учнів.
7. Узагальнювати педагогічний досвід учителів, які працюють із обдарованими і здібними дітьми.
8. Підвищувати рівень компетентності педагогів і підготовка їх до роботи з обдарованими і здібними учнями.